ironfern @ docs ~/math/grade-9/combinatorics/combinatorial-probability $

Обчислення ймовірностей за допомогою правил комбінаторики

У попередньому пункті для обчислення ймовірності події нам доводилося підраховувати в заданому експерименті кількість рівноможливих результатів і кількість результатів, сприятливих для настання даної події.

Часто ці підрахунки пов’язані з визначенням кількості різних комбінацій, які за певним правилом можна скласти з елементів заданої скінченної множини. Тому застосування правил комбінаторики — ефективний прийом для обчислення ймовірностей подій в експериментах з рівноможливими результатами.

Приклади

Приклад 1 — Кулі з двох урн

Умова. У двох урнах лежать кулі, які відрізняються тільки кольором. У першій урні лежать дві білі та три чорні кулі, а в другій — три білі та дві чорні кулі. Із кожної урни навмання дістають по одній кулі. Яка ймовірність того, що хоча б одна з двох куль виявиться білою?

Розв’язання. У кожній урні лежить по 5 куль, то з них можна утворити 55=255 \cdot 5 = 25 таких пар. Оскільки кулі пронумеровано, ми можемо вважати, що всі 25 пар куль різні. Кулі з урн беруть навмання. Тому в цьому експерименті є 25 рівноможливих результатів.

Оскільки в першій урні лежать 3 чорні кулі, а в другій — 2 чорні, то існує 32=63 \cdot 2 = 6 пар куль чорного кольору. Тому кількість результатів, сприятливих для події «хоча б одна з куль виявиться білою», дорівнює 256=1925 - 6 = 19.

Відповідь: 1925\dfrac{19}{25}.

Приклад 2 — Чотири гральних кубики

Умова. Кидають чотири гральних кубики. Знайдіть ймовірність того, що: 1) випаде рівно одна шістка (подія AA); 2) випадуть чотири різні цифри (подія BB); 3) не випаде жодної шістки (подія CC); 4) випаде хоча б одна шістка (подія DD).

Розв’язання. Пронумеруємо кубики числами від 1 до 4. Будь-який результат експерименту записуватимемо у вигляді (a;b;c;d)(a; b; c; d), де a,b,c,da, b, c, d — кількість очок, які випали відповідно на першому, другому, третьому та четвертому кубиках.

Разом може утворитися 6666=646 \cdot 6 \cdot 6 \cdot 6 = 6^4 таких четвірок. Жодний з результатів не має переваги. Тому в даному досліді є 646^4 рівноможливих результатів.

  1. Єдина шістка може стояти на будь-якому із чотирьох місць. Нехай, наприклад, вона стоїть на першому місці. На інших трьох місцях стоять будь-які цифри від 1 до 5. Тоді кількість четвірок виду (6;b;c;d)(6; b; c; d) дорівнює 535^3. Загальна кількість сприятливих результатів дорівнює 4534 \cdot 5^3. Отже, P(A)=45364P(A) = \dfrac{4 \cdot 5^3}{6^4}.

  2. У цьому випадку будь-які чотири різні цифри, що випали, — це 4-елементна упорядкована підмножина множини {1,2,3,4,5,6}\{1, 2, 3, 4, 5, 6\}. Отже, кількість результатів, сприятливих для настання події BB, дорівнює A64A_6^4. Звідси P(B)=A6464=654364P(B) = \dfrac{A_6^4}{6^4} = \dfrac{6 \cdot 5 \cdot 4 \cdot 3}{6^4}.

  3. На кожному із чотирьох місць може стояти будь-яка із цифр від 1 до 5. Звідси кількість результатів, сприятливих для настання події CC, дорівнює 5555=545 \cdot 5 \cdot 5 \cdot 5 = 5^4. Отримуємо: P(C)=5464P(C) = \dfrac{5^4}{6^4}.

  4. Кількість усіх результатів, у яких немає жодної шістки, дорівнює 545^4. Тоді 64546^4 - 5^4 — це кількість результатів, які містять хоча б одну шістку. Звідси

P(D)=645464.P(D) = \frac{6^4 - 5^4}{6^4}.
Приклад 3 — Контроль якості

Умова. Контролер у партії з 20 деталей навмання вибирає 5 деталей для перевірки. Якщо серед вибраних деталей немає жодної бракованої, то він приймає всю партію. Яка ймовірність того, що контролер прийме партію, яка містить 7 бракованих?

Розв’язання. Оскільки контролер вибирає 5 деталей навмання з 20, даний експеримент має C205C_{20}^5 рівноможливих результатів.

Нехай у партії з 20 деталей є 7 бракованих. Тоді якісних виробів у ній 13. Контролер пропускає партію, якщо 5 деталей будуть вибрані з 13 якісних. Отже, кількість результатів, сприятливих для настання події AA, дорівнює C135C_{13}^5.

Звідси P(A)=C135C2058%P(A) = \dfrac{C_{13}^5}{C_{20}^5} \approx 8\%.

Відповідь: C135C2050,08\dfrac{C_{13}^5}{C_{20}^5} \approx 0{,}08.

Приклад 4 — Жеребкування в баскетболі

Умова. У змаганнях з баскетболу беруть участь 18 команд, з яких 5 команд вважаються фаворитами. Шляхом жеребкування команди ділять на дві групи AA і BB, по 9 команд у кожній. Яка ймовірність потрапляння до однієї групи: 1) п’яти команд-фаворитів (подія MM); 2) рівно двох команд-фаворитів (подія KK)?

Розв’язання. Кожну з груп можна утворити C189C_{18}^9 способами.

  1. Нехай 5 команд-фаворитів потрапили в групу AA. Тоді для доформування цієї групи до 9 команд потрібно вибрати ще 4 команди з решти 13 команд. Це можна зробити C134C_{13}^4 способами. Оскільки п’ять команд-фаворитів можуть потрапити як у групу AA, так і в групу BB, то кількість результатів, сприятливих для події MM, дорівнює 2C1342C_{13}^4. Отже, P(M)=2C134C189=134P(M) = \dfrac{2C_{13}^4}{C_{18}^9} = \dfrac{1}{34}.

  2. Кожну з груп, яка містить дві команди-фаворити, можна сформувати C52C137C_5^2 \cdot C_{13}^7 способами. Звідси P(K)=2C52C137C189=1217P(K) = \dfrac{2 \cdot C_5^2 \cdot C_{13}^7}{C_{18}^9} = \dfrac{12}{17}.

Відповідь: 1) 134\dfrac{1}{34}; 2) 1217\dfrac{12}{17}.

Вправа — Задачі на обчислення ймовірностей
  1. Навмання вибирають 4 букви зі слова «ЗАКОН». Яка ймовірність того, що з вибраних чотирьох букв можна скласти слово «КОЗА»?

  2. У ящику лежать 10 куль, з яких 4 білі. Яка ймовірність того, що вибрані навмання 2 кулі виявляться білими?

  3. У партії зі 100 лампочок є 7 бракованих. Яка ймовірність вибрати навмання із цієї партії 4 небраковані лампочки?