ironfern @ docs ~/geometry/grade-9/vectors/dot-product $

Скалярний добуток векторів

Скалярний добуток ставить у відповідність кожній парі векторів дійсне число. Він містить інформацію про модулі векторів і кут між ними, тому є ключовим інструментом для вимірювання кутів і перевірки перпендикулярності.

Означення

📐Означення — Скалярний добуток

Скалярним добутком векторів a\vec{a} і b\vec{b} називають дійсне число:

ab=abcosφ\boxed{\vec{a} \cdot \vec{b} = |\vec{a}|\,|\vec{b}|\cos\varphi}

де φ\varphi — кут між a\vec{a} і b\vec{b}, причому 0°φ180°0° \leq \varphi \leq 180°.

Кут φ\varphi вимірюється при спільному початку обох векторів і береться в межах [0°,180°][0°, 180°].

Важливі спостереження:

  • Якщо φ=90°\varphi = 90°: ab=abcos90°=0\vec{a} \cdot \vec{b} = |\vec{a}||\vec{b}|\cos 90° = 0
  • Якщо φ<90°\varphi < 90°: ab>0\vec{a} \cdot \vec{b} > 0
  • Якщо φ>90°\varphi > 90°: ab<0\vec{a} \cdot \vec{b} < 0
  • aa=a2\vec{a} \cdot \vec{a} = |\vec{a}|^2

Координатна формула

Теорема — Скалярний добуток через координати

Якщо a=(a1,a2)\vec{a} = (a_1, a_2) і b=(b1,b2)\vec{b} = (b_1, b_2), то:

ab=a1b1+a2b2\boxed{\vec{a} \cdot \vec{b} = a_1 b_1 + a_2 b_2}

Доведення. Відкладемо вектори від початку координат: a=OA\vec{a} = \overrightarrow{OA} з A=(a1,a2)A = (a_1, a_2), b=OB\vec{b} = \overrightarrow{OB} з B=(b1,b2)B = (b_1, b_2). За теоремою косинусів у трикутнику OABOAB:

AB2=OA2+OB22OAOBcosφ|AB|^2 = |OA|^2 + |OB|^2 - 2|OA||OB|\cos\varphi

Обчислимо AB2|AB|^2 безпосередньо:

AB2=(b1a1)2+(b2a2)2=a12+a22+b12+b222a1b12a2b2|AB|^2 = (b_1 - a_1)^2 + (b_2 - a_2)^2 = a_1^2 + a_2^2 + b_1^2 + b_2^2 - 2a_1 b_1 - 2a_2 b_2

Оскільки OA2=a12+a22=a2|OA|^2 = a_1^2 + a_2^2 = |\vec{a}|^2 і OB2=b12+b22=b2|OB|^2 = b_1^2 + b_2^2 = |\vec{b}|^2, підставимо:

a2+b22a1b12a2b2=a2+b22abcosφ|\vec{a}|^2 + |\vec{b}|^2 - 2a_1 b_1 - 2a_2 b_2 = |\vec{a}|^2 + |\vec{b}|^2 - 2|\vec{a}||\vec{b}|\cos\varphi

Спрощуємо: a1b1+a2b2=abcosφ=aba_1 b_1 + a_2 b_2 = |\vec{a}||\vec{b}|\cos\varphi = \vec{a} \cdot \vec{b}. \blacktriangleleft

Властивості

Теорема — Властивості скалярного добутку

Для будь-яких векторів a\vec{a}, b\vec{b}, c\vec{c} і числа kk:

  1. Переставна властивість: ab=ba\vec{a} \cdot \vec{b} = \vec{b} \cdot \vec{a}
  2. Квадрат вектора: aa=a2\vec{a} \cdot \vec{a} = |\vec{a}|^2
  3. Розподільна властивість: (a+b)c=ac+bc(\vec{a} + \vec{b}) \cdot \vec{c} = \vec{a} \cdot \vec{c} + \vec{b} \cdot \vec{c}
  4. Однорідність: (ka)b=k(ab)(k\vec{a}) \cdot \vec{b} = k(\vec{a} \cdot \vec{b})
  5. Нульовий вектор: 0a=0\vec{0} \cdot \vec{a} = 0

Зауважимо: скалярний добуток не є сполучним — вираз (ab)c(\vec{a} \cdot \vec{b}) \cdot \vec{c} не визначений (ліва частина — число, а не вектор).

Ознака перпендикулярності

Теорема — Ознака перпендикулярності

Два ненульові вектори a\vec{a} і b\vec{b} є перпендикулярними тоді і тільки тоді, коли їхній скалярний добуток дорівнює нулю:

ab    ab=0\vec{a} \perp \vec{b} \iff \vec{a} \cdot \vec{b} = 0

Доведення. Оскільки a0\vec{a} \neq \vec{0} і b0\vec{b} \neq \vec{0}, маємо a0|\vec{a}| \neq 0 і b0|\vec{b}| \neq 0. Тоді: ab=abcosφ=0    cosφ=0    φ=90°.\vec{a} \cdot \vec{b} = |\vec{a}||\vec{b}|\cos\varphi = 0 \iff \cos\varphi = 0 \iff \varphi = 90°. \quad \blacktriangleleft

Кут між векторами

Теорема — Кут між двома векторами

Кут φ\varphi між ненульовими векторами a=(a1,a2)\vec{a} = (a_1, a_2) і b=(b1,b2)\vec{b} = (b_1, b_2) визначається формулою:

cosφ=abab=a1b1+a2b2a12+a22  b12+b22\boxed{\cos\varphi = \dfrac{\vec{a} \cdot \vec{b}}{|\vec{a}|\,|\vec{b}|} = \dfrac{a_1 b_1 + a_2 b_2}{\sqrt{a_1^2 + a_2^2}\;\sqrt{b_1^2 + b_2^2}}}

Оскільки 0°φ180°0° \leq \varphi \leq 180°, знак cosφ\cos\varphi визначає, чи є кут гострим, прямим або тупим.

Розв’язані приклади

Приклад — Приклад 1 — Кут між двома векторами

Знайдіть кут між a=(3,4)\vec{a} = (3, 4) і b=(4,3)\vec{b} = (-4, 3).

Розв’язання. Обчислимо скалярний добуток:

ab=3(4)+43=12+12=0\vec{a} \cdot \vec{b} = 3 \cdot (-4) + 4 \cdot 3 = -12 + 12 = 0

Оскільки ab=0\vec{a} \cdot \vec{b} = 0 і обидва вектори ненульові, вектори перпендикулярні.

Відповідь: φ=90°\varphi = 90°. \blacktriangleleft

Приклад — Приклад 2 — Знаходження кута

Знайдіть кут між p=(1,3)\vec{p} = (1, \sqrt{3}) і q=(2,0)\vec{q} = (2, 0).

Розв’язання.

pq=12+30=2\vec{p} \cdot \vec{q} = 1 \cdot 2 + \sqrt{3} \cdot 0 = 2

p=1+3=2,q=4+0=2|\vec{p}| = \sqrt{1 + 3} = 2, \qquad |\vec{q}| = \sqrt{4 + 0} = 2

cosφ=222=12\cos\varphi = \dfrac{2}{2 \cdot 2} = \dfrac{1}{2}

Отже φ=60°\varphi = 60°.

Відповідь: φ=60°\varphi = 60°. \blacktriangleleft

Вправи

Вправа

Дано a=(5,2)\vec{a} = (5, -2) і b=(4,10)\vec{b} = (4, 10).

(a) Обчисліть ab\vec{a} \cdot \vec{b}. (b) Чи є a\vec{a} і b\vec{b} перпендикулярними? Обґрунтуйте відповідь. (c) Знайдіть a|\vec{a}| і b|\vec{b}|.

Вправа

Дано u=(3,4)\vec{u} = (3, -4) і v=(m,6)\vec{v} = (m, 6), де mm — невідоме.

(a) Знайдіть значення mm, при якому uv\vec{u} \perp \vec{v}. (b) При знайденому в (a) значенні mm знайдіть кут φ\varphi між u\vec{u} і u+v\vec{u} + \vec{v}.

Підказка: Для (b) скористайтеся координатною формулою скалярного добутку для u\vec{u} і u+v\vec{u} + \vec{v}.