Симетрія спрощує аналіз. Парні та непарні функції мають особливі властивості симетрії, що полегшують побудову графіків та дослідження.
Означення
📐Визначення — Парна функція
Функція f є парною, якщо для кожного x з її області визначення:
f(−x)=f(x)
Графік парної функції симетричний відносно осі y.
📐Визначення — Непарна функція
Функція f є непарною, якщо для кожного x з її області визначення:
f(−x)=−f(x)
Графік непарної функції симетричний відносно початку координат (поворотна симетрія на 180°).
Важлива умова: область визначення має бути симетричною відносно 0. Тобто якщо x належить області визначення, то −x теж. Наприклад, f(x)=x (область визначення [0,+∞)) не може бути ні парною, ні непарною.
Як перевірити
Щоб визначити, чи є f парною, непарною або жодною з них:
Обчисліть f(−x), підставивши −x замість кожного x.
Спростіть результат.
Порівняйте: якщо f(−x)=f(x) — функція парна. Якщо f(−x)=−f(x) — непарна. Інакше — ні парна, ні непарна.
Приклади
Функція
f(−x)
Класифікація
x2
(−x)2=x2=f(x)
Парна
x4+2x2
x4+2x2=f(x)
Парна
x3
(−x)3=−x3=−f(x)
Непарна
x3−x
−x3+x=−(x3−x)=−f(x)
Непарна
x2+x
x2−x=f(x) і =−f(x)
Жодна
З тригонометрії: cosx — парна, sinx — непарна.
Розв’язаний приклад
✎Приклад — Перевірка на парність
Визначте, чи є f(x)=x4−3x2+1 парною, непарною чи жодною з них.
Розв’язання. Обчислимо f(−x):
f(−x)=(−x)4−3(−x)2+1=x4−3x2+1=f(x)
Оскільки f(−x)=f(x), функція є парною.
Розклад на парну та непарну частини
Цікавий факт: будь-яку функцію f (із симетричною областю визначення) можна записати як суму парної та непарної функцій: